незіпсутий
[nɛzipsutɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не зазнав псування, змін на гірше; що зберіг свою початкову, природну доброякісність, чистоту або цілісність.
-
Про людину: який не втратив природних добрих якостей, моральної читистоти; незайманий, незважений негативним досвідом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незіпсутий, р. незіпсутого, д. незіпсутому, з. незіпсутого, о. незіпсутим, м. незіпсутім