тинг

[tɪnɦ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Назва народних зборів у середньовічних скандинавських країнах, особливо в Ісландії та Норвегії, які виконували функції суду, законодавчого органу та місця для прийняття суспільно важливих рішень.

  2. У сучасному вжитку — назва великих зібрань, конференцій або фестивалів, часто присвячених певній темі (наприклад, технологіям, культурі), що запозичує ідею відкритих громадських дебатів із середньовічного тингу.

  3. В історичній термінології — місце, де відбувалися такі збори (тингове поле).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тинг, р. тингу, д. тингові, з. тинг, о. тингом, м. тингові, к. тингу

Більше записів