тинг

1. Назва народних зборів у середньовічних скандинавських країнах, особливо в Ісландії та Норвегії, які виконували функції суду, законодавчого органу та місця для прийняття суспільно важливих рішень.

2. У сучасному вжитку — назва великих зібрань, конференцій або фестивалів, часто присвячених певній темі (наприклад, технологіям, культурі), що запозичує ідею відкритих громадських дебатів із середньовічного тингу.

3. В історичній термінології — місце, де відбувалися такі збори (тингове поле).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |