тин

1. Високий паркан, огорожа з кілків, жердин або колод, часто з гострими кінцями зверху, що оточує подвір’я, садибу або населений пункт.

2. (переносне значення) Те, що відокремлює, відгороджує, служить перешкодою або захистом.

3. (історичне, військове) Фортифікаційна споруда у вигляді дерев’яної стіни з частоколу, оборонний мур у давньоруських та козацьких часів.

Приклади вживання слова

тин

Відсутні