тиляги

Тлумачення із “Словника української мови”* ТИЛЯГ И , i в, мн., заст. Лати . – Бач , у яких пани кармазинах , які тиляги під золотом та під сріблом понадівали ! (П. Куліш , Вибр., 1969, 165); Зранку .. якісь полупанки в срібних тилягах на баских і убраних конях роз’їжджали геть по околиці (Стор., І, 1957, 370).