незагоєність

[nɛzɑɦojɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незагоєний“: стан, коли рана, пошкодження або ушкодження тканин організму ще не зажило, не затягнулося новою тканиною.

  2. Переносно: стан, коли психічна травма, емоційна рана, гостра проблема або суспільний конфлікт ще не подолані, не залишилися в минулому і продовжують спричиняти страждання або негативні наслідки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незагоєність, р. незагоєності, д. незагоєності, з. незагоєність, о. незагоєністю, м. незагоєності, к. незагоєносте

Більше записів