тиксотропний

1. (про речовини, перев. рідини) Здатний до тиксотропії — зниження в’язкості при механічному впливі (наприклад, перемішуванні чи струшуванні) та відновлення початкової густоти, структури після його припинення.

2. (у геології, про ґрунти) Здатний переходити зі стану гелю в стан золь при впливі (наприклад, вібрації) і назад.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |