фігурація

[fiɦurɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. У музиці: спосіб орнаментування мелодії за допомогою різноманітних ритмічних поділів, пасажів, мелізмів тощо, що ускладнюють основний мелодичний малюнок.

  2. У риториці та поетиці: стилістичний прийом, образний вираз або троп, застосування фігур мови для посилення виразності та емоційного впливу.

  3. У мистецтві та архітектурі: надання форми, створення виразного контуру або силуету; композиційне побудовування фігур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фігурація, р. фігурації, д. фігурації, з. фігурацію, о. фігурацією, м. фігурації, к. фігураціє

Більше записів