тиховоддя

Тлумачення із “Словника української мови”* ТИХОВ О ДДЯ , я, с. Місце з тихою , без хвиль , водою ; місце річки з повільною , спокійною течією . Вони вже стояли на березі річки , перед ними слалося широке , майже неосяжне тиховоддя (Чаб., Тече вода .., 1961, 11); // перен. Про середовище без високих ідеалів , поривів , боротьби і т. ін. Кожному хотілося висловити свої гарячі почуття , вирватись із того тиховоддя , в якому досі жила Севастьянівка, туди , де буяє , кипить море ( Скл ., Хазяїни , 1948, 66).