тихохідний
[tɪxoxidnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який рухається повільно, з малою швидкістю (про транспорт, механізми, тварин тощо).
-
Який характеризується низькою швидкістю руху, повільний у дії (переносно про процеси, явища).
-
У транспортній термінології — транспортний засіб, конструктивна швидкість якого не перевищує встановленої норми (наприклад, 45 км/год для механічних транспортних засобів на дорогах загального користування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тихохідний, р. тихохідного, д. тихохідному, з. тихохідного, о. тихохідним, м. тихохіднім