тихохідність

1. Властивість за значенням прикметника “тихохідний“; низька швидкість руху, пересування.

2. Медленність, неспішність у діях, вчинках або розвитку чогось.

3. Категорія транспортних засобів, які через свої технічні характеристики не здатні розвивати швидкість понад 45 км/год (наприклад, тихохідні машини, самохідні знаряддя).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |