тихісінький
[tɪxisinʲkɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Дуже тихий, надзвичайно тихий; такий, що має найменший рівень звуку або шуму.
-
Спокійний, безшумний, ніжний; такий, що викликає відчуття миру, затишку або лагідності (часто про дії, рухи, явища).
-
Уживається також як пестливий зменшувально-м’який варіант слова тихий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тихісінький, р. тихісінького, д. тихісінькому, з. тихісінького, о. тихісіньким, м. тихісінькім