тихенький

[tɪxɛnʲkɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестливий варіант слова тихий, що означає негучний, безшумний або спокійний, м’який за характером.

  2. Про людину: лагідний, покірний, непомітний у поведінці, не схильний до бурхливих проявів емоцій чи активних дій.

  3. Про дію, процес або стан: такий, що відбувається повільно, обережно, без поспіху або непомітно для оточуючих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тихенький, р. тихенького, д. тихенькому, з. тихенького, о. тихеньким, м. тихенькім

Більше записів