тихенько

[tɪxɛnʲko] Прислівник

Буква:Т

Значення

  1. Прислівник до прикметника “тихенький“; дуже тихо, майже беззвучно, так, що ледве чутно.

  2. Обережно, непомітно, без зайвого шуму, щоб не привертати уваги.

  3. Спокійно, без метушні, суєти або тривоги.

Приклади з художньої літератури

  • Я тихенько вийшов з хати, знайшов у сінях мотузок і подався на берег, до річки: може, де вільшеня або вербеня сухе трапиться — треба ж якось її втішити, щоб хоч уночі не плакала.
    — Василь Симоненко
  • Вона його їднолітка, панове.
    Пора кебету мати на плечах.
    Я вже й варила зілля полинове,
    щоб мій Грицько від туги не зачах.
    А він — весь там! Якраз перед походом
    не спалося мені, як на біду.
    Грицько устав та шась поза городом.
    А я тихенько назирці іду.
    — Ліна Костенко
  • А в мене ще є димові завіси у клуні на горищі у полові, де кицька живе з кошенятами. Тихенько вилізу по драбині, а вони сплять у кицьки на цицьках. Я одне — хап! А воно мене лапами — дряп! А я його під куфайку — шусь! А воно мені — няв, няв! А кицька до мене — відпускаю.
    — Микола Вінграновський

Більше записів