тихенько
[tɪxɛnʲko] Прислівник
Буква:Т
Значення
-
Прислівник до прикметника “тихенький“; дуже тихо, майже беззвучно, так, що ледве чутно.
-
Обережно, непомітно, без зайвого шуму, щоб не привертати уваги.
-
Спокійно, без метушні, суєти або тривоги.
Приклади з художньої літератури
-
Я тихенько вийшов з хати, знайшов у сінях мотузок і подався на берег, до річки: може, де вільшеня або вербеня сухе трапиться — треба ж якось її втішити, щоб хоч уночі не плакала.— Василь Симоненко
-
Вона його їднолітка, панове.
Пора кебету мати на плечах.
Я вже й варила зілля полинове,
щоб мій Грицько від туги не зачах.
А він — весь там! Якраз перед походом
не спалося мені, як на біду.
Грицько устав та шась поза городом.
А я тихенько назирці іду.— Ліна Костенко -
А в мене ще є димові завіси у клуні на горищі у полові, де кицька живе з кошенятами. Тихенько вилізу по драбині, а вони сплять у кицьки на цицьках. Я одне — хап! А воно мене лапами — дряп! А я його під куфайку — шусь! А воно мені — няв, няв! А кицька до мене — відпускаю.— Микола Вінграновський