Значення
-
У давньогрецькій міфології — могутній стоголовий велетень, породжений Геєю та Тартаром, уособлення руйнівних сил природи, переможений Зевсом і укладений під вулканом Етна.
-
Сильний тропічний циклон, що виникає в західній частині Тихого океану, особливо в Південно-Китайському морі та біля узбережжя Східної та Південно-Східної Азії; аналог урагану чи циклона в інших регіонах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тифон, р. тифона, д. тифонові, з. тифон, о. тифоном, м. тифоні, к. тифоне