тартар

1. У давньогрецькій міфології — найглибша частина підземного царства, безодня, куди Зевс скинув титанів; втілення підземної сили та темряви, місце ув’язнення божественних істот.

2. У кулінарії — сирий яєчний жовток, який подається як соус або основа для страв (наприклад, беф-тартар), часто з додаванням подрібненого м’яса, цибулі, каперсів та приправ.

3. Рідкісне вживання: гіркий винний камінь (тартар), осад, що утворюється на стінках посуду при виробництві вина (кремортартар).

Приклади вживання слова

тартар

Відсутні