тартар

[tɑrtɑr] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — найглибша частина підземного царства, безодня, куди Зевс скинув титанів; втілення підземної сили та темряви, місце ув’язнення божественних істот.

  2. У кулінарії — сирий яєчний жовток, який подається як соус або основа для страв (наприклад, беф-тартар), часто з додаванням подрібненого м’яса, цибулі, каперсів та приправ.

  3. Рідкісне вживання: гіркий винний камінь (тартар), осад, що утворюється на стінках посуду при виробництві вина (кремортартар).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тартар, р. тартару, д. тартарові, з. тартар, о. тартаром, м. тартарі, к. тартаре

Більше записів