1. Зменшувально-пестлива форма до слова “тичинка” — тонка, ніжна частина квітки, що містить пилок.
2. (у лінгвістиці) Назва діакритичного знака у вигляді вертикальної риски (ʼ), що використовується в українській мові для позначення м’якості приголосних (ь) та апострофа, а також у латиниці для позначення пом’якшення звука (напр., у польській мові).