Значення
-
Розуміти, усвідомлювати суть чогось, мати здібність до сприйняття та засвоєння знань; кмітити.
-
Знати, орієнтуватися в чомусь, бути обізнаним, досвідченим у певній галузі.
-
Розумно міркувати, приймати обґрунтовані рішення; проявляти кмітливість, тяму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тямую, ти тямуєш, він тямує, ми тямуємо, ви тямуєте, вони тямують