1. Розум, свідомість, пам’ять (переважно у вислові «мати тям» — пам’ятати, усвідомлювати).
2. (у значенні прислівника «тямки») Розуміння, здоровий глузд (переважно у висловах «тямки не має», «тямки загубив»).
тям
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |