тямовитий
[tjɑmoʋɪtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має тями, розуміється на чомусь, кмітливий, тямущий.
-
Розумний, здатний до навчання, здібний (про тварин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тямовитий, р. тямовитого, д. тямовитому, з. тямовитого, о. тямовитим, м. тямовитім