тягучий
[tjɑɦut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Такий, що має властивість тягтися, розтягуватися, не рвучись; еластичний, пружний.
-
Повільний, одноманітний, без енергії; такий, що створює відчуття нудьги або затягнутості (про процес, мову, звук тощо).
-
Про голос, звук: такий, що вимовляється повільно, з розтягуванням окремих звуків; протяжний.
-
Про в’язку, густу рідину або масу: такий, що погано стікає або розтікається; в’язкий, густий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тягучий, р. тягучого, д. тягучому, з. тягучого, о. тягучим, м. тягучім