1. Повільно, з труднощами пересуватися, рухатися кудись; ледве йти, плентатися.
2. Тривало, монотонно відбуватися, протікати (про час, подію, процес).
3. Розташовуватися, простягатися на певну відстань або в певному напрямку (про дорогу, лінію, горбисту місцевість тощо).
4. Мати схильність, прагнути до чогось, намагатися досягти чогось (часто — тягтися до знань, до світла).
5. Бути спорідненим, походити від когось, мати зв’язок із чимось (про походження, коріння).
6. У мовленні: говорити повільно, наспівуючи, розтягуючи слова.