тяглець

1. Застаріле: особа, яка несе тяглову повинність, тобто податки або обов’язкові роботи на користь держави, громади чи феодала.

2. Історичне: селянин або міщанин, занесений до переписних книг («тяглих книг») як платник податків і виконавець державних повинностей у Великому князівстві Литовському та на українських землях у складі Речі Посполитої.

3. Переносне, розмовне: той, хто виконує важку, монотонну фізичну працю; робітник-наймит, часто з відтінком зневаги або співчуття.

Приклади вживання слова

тяглець

Відсутні