тібетці

[tibɛtt͡si] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Народ, корінне населення Тибету, що проживає переважно в Тибетському автономному районі Китаю, а також у сусідніх провінціях Китаю та в індійському штаті Сиккім.

  2. Представники цього народу, що належать до монголоїдної раси та сповідують переважно тибетський буддизм (ламаїзм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тібетка, р. тібетки, д. тібетці, з. тібетку, о. тібеткою, м. тібетці, к. тібетко

Більше записів