тяга

1. Фізична сила, що змушує тіло рухатися у напрямку її дії; сила, що викликає рух або прагнення до руху.

2. Прагнення, потяг до чого-небудь, сильне бажання (наприклад, тяга до знань, до мистецтва).

3. Частина димаря або іншої вентиляційної системи, що забезпечує рух повітря, диму; також сама сила цього руху.

4. У техніці — сила тяги, що розвивається двигуном для руху транспортного засобу (локомотива, судна тощо).

5. У лісівництві — вивезення заготовленої деревини з лісу.

6. У розмовній мові — важка, виснажлива робота, обов’язок, що вимагає великих зусиль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |