тяг

[tjɑɦ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Технічний термін для позначення сили, що виникає в результаті роботи двигуна або силової установки та спрямована на переміщення транспортного засобу (літака, автомобіля, судна тощо) вперед; потяжна сила, тяга.

  2. У мові залізничників — поїзд, склад вагонів, що пересувається локомотивом; потяг.

  3. Рідко вживана назва для низки пов’язаних між собою предметів, які тягнуть або слідують один за одним (наприклад, возів у обозі); потяг, верениця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тяг, р. тягу, д. тягові, з. тяг, о. тягом, м. тягові, к. тягу

Більше записів