твердуватий

1. Який має певну твердість, не зовсім м’який; трохи твердий.

2. Перен. Який виявляє певну непохитність, рішучість у переконаннях, вчинках тощо; стійкий, непохитний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |