твердуватий
[tʋɛrduʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має певну твердість, не зовсім м’який; трохи твердий.
-
Перен. Який виявляє певну непохитність, рішучість у переконаннях, вчинках тощо; стійкий, непохитний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердуватий, р. твердуватого, д. твердуватому, з. твердуватого, о. твердуватим, м. твердуватім