твердуватий БукваТ 1. Який має певну твердість, не зовсім м’який; трохи твердий. 2. Перен. Який виявляє певну непохитність, рішучість у переконаннях, вчинках тощо; стійкий, непохитний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←надраціональнийнадраціоналізм→