Властивість за значенням прикметника “твердуватий“; стан, коли щось є дещо твердим, не зовсім м’яким або пружним.
У геології — властивість гірських порід чи ґрунтів, що характеризуються підвищеною щільністю та зчепленням частинок, проміжна стадія між твердим і пухким станом.