Значення
-
Властивість за значенням прикметника “твердуватий“; стан, коли щось є дещо твердим, не зовсім м’яким або пружним.
-
У геології — властивість гірських порід чи ґрунтів, що характеризуються підвищеною щільністю та зчепленням частинок, проміжна стадія між твердим і пухким станом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердуватість, р. твердуватості, д. твердуватості, з. твердуватість, о. твердуватістю, м. твердуватості, к. твердуватосте