твердотільний
[tʋɛrdotilʲnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Створений на основі твердотілих напівпровідникових елементів (переважно кремнію або германію), які використовуються для керування електричним струмом; стосовний до напівпровідникової електроніки, що замінила лампову.
-
Який має тверду, монолітну структуру без рухомих механічних частин (наприклад, про твердотільний накопичувач даних — SSD).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердотільний, р. твердотільного, д. твердотільному, з. твердотільного, о. твердотільним, м. твердотільнім