твердотілий

1. (про людину) Який має міцну, кремезну статуру; тіломіцний, міцної будови тіла.

2. (перен., про предмети, матеріали) Міцний, жорсткий, що важко піддається деформації або руйнуванню.

3. (спец., у техніці) Пов’язаний із використанням жорстких, негнучких елементів або конструкцій; такий, що має тверду основу (напр., про носій інформації).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |