твердотілий
[tʋɛrdotilɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(про людину) Який має міцну, кремезну статуру; тіломіцний, міцної будови тіла.
-
(перен., про предмети, матеріали) Міцний, жорсткий, що важко піддається деформації або руйнуванню.
-
(спец., у техніці) Пов’язаний із використанням жорстких, негнучких елементів або конструкцій; такий, що має тверду основу (напр., про носій інформації).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердотілий, р. твердотілого, д. твердотілому, з. твердотілого, о. твердотілим, м. твердотілім