твердота

[tʋɛrdotɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Властивість твердого тіла, міра його здатності протидіяти проникненню в нього іншого тіла; твердість.

  2. Перен. Непохитність, стійкість, рішучість у переконаннях, вчинках, характері.

  3. Заст. Стан, коли щось застигло, затверділо; затверділість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. твердота, р. твердоти, д. твердоті, з. твердоту, о. твердотою, м. твердоті, к. твердото

Більше записів