1. Властивість твердого тіла, міра його здатності протидіяти проникненню в нього іншого тіла; твердість.
2. Перен. Непохитність, стійкість, рішучість у переконаннях, вчинках, характері.
3. Заст. Стан, коли щось застигло, затверділо; затверділість.
твердота
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |