твердостійкий
[tʋɛrdostijkɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(про матеріали, покриття тощо) Здатний протистояти механічним пошкодженням, таким як подряпини, вдавлювання або зношування; має високу твердість і стійкість до деформації.
-
(перен., про людину, характер) Незламний, непохитний у своїх переконаннях, принципах або діях; що виявляє стійкість і міцність духу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердостійкий, р. твердостійкого, д. твердостійкому, з. твердостійкого, о. твердостійким, м. твердостійкім