твердостійкий

1. (про матеріали, покриття тощо) Здатний протистояти механічним пошкодженням, таким як подряпини, вдавлювання або зношування; має високу твердість і стійкість до деформації.

2. (перен., про людину, характер) Незламний, непохитний у своїх переконаннях, принципах або діях; що виявляє стійкість і міцність духу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |