Значення
-
Який має тверду, міцну кору (про дерева, рослини).
-
Перен. Надзвичайно консервативний, незламний у своїх переконаннях, поглядах, що не схильний до змін або поступок; закоренілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердокорий, р. твердокория, д. твердокориєві, з. твердокория, о. твердокориєм, м. твердокориєві, к. твердокорию