твердокорий

1. Який має тверду, міцну кору (про дерева, рослини).

2. Перен. Надзвичайно консервативний, незламний у своїх переконаннях, поглядах, що не схильний до змін або поступок; закоренілий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |