Значення
-
У давньоруській та українській історії — вільна людина, яка добровільно йшла на службу до князя або іншого феодала, не будучи кріпаком або холопом; вільний воїн, найманець.
-
У переносному значенні — той, хто діє вільно, без примусу, за власним бажанням; доброволець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повольник, р. повольника, д. повольникові, з. повольника, о. повольником, м. повольникові, к. повольнику