твердіння

[tʋɛrdinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва давньоруського міста-фортеці, що існувало в X–XIII століттях на правому березі Дністра (на території сучасної Тернопільської області); важливий оборонний пункт Галицько-Волинського князівства.

  2. (у спеціальному вживанні) Процес переходня речовини з рідкого або газоподібного стану в твердий; кристалізація, затвердіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. твердіння, р. твердіння, д. твердінню, з. твердіння, о. твердінням, м. твердінні, к. твердіння

Більше записів