твердінь

1. Міцна, надійно укріплена фортеця, оборонна споруда або місце, що важко взяти штурмом.

2. (переносно) Оплот, надійна опора, центр, де зосереджено та зберігається щось важливе (ідеї, традиції, сила тощо).

3. (переносно, про людину) Втілення стійкості, непохитності, міцного духу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |