твердінь

[tʋɛrdinʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Міцна, надійно укріплена фортеця, оборонна споруда або місце, що важко взяти штурмом.

  2. (переносно) Оплот, надійна опора, центр, де зосереджено та зберігається щось важливе (ідеї, традиції, сила тощо).

  3. (переносно, про людину) Втілення стійкості, непохитності, міцного духу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. твердінь, р. твердіні, д. твердіні, з. твердінь, о. твердінню, м. твердіні, к. твердіне

Більше записів