Древослів

Словник Української Мови

тваринниця

[tʋɑrɪnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Жінка, яка працює з тваринами, доглядає за ними або займається їх розведенням; жіночий відповідник до слова “тваринник“.

  2. (заст.) Жінка, яка займається тваринництвом як галуззю сільського господарства; скотарка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тваринниця, р. тваринниці, д. тваринниці, з. тваринницю, о. тваринницею, м. тваринниці, к. твариннице

Більше записів