Тлумачення із “Словника української мови”* Т У ЗІНЬ , ня, ч., заст. Дюжина , дванадцять штук . – На іменини ви одержите від мене в подарунок цілий тузінь чарок (Собко, Матв. затока , 1962, 170).
тузінь
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |