Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* Т У ЗІНЬ , ня, ч., заст. Дюжина , дванадцять штук . – На іменини ви одержите від мене в подарунок цілий тузінь чарок (Собко, Матв. затока , 1962, 170).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тузінь, р. тузіня, д. тузіневі, з. тузінь, о. тузінем, м. тузіневі, к. тузіню
Походження слова (Етимологія)
Тузінь — це застаріле українське слово, що означає «дюжина», тобто дванадцять штук. Воно прийшло в українську мову з польської, де звучало як tuzin. Польське слово, у свою чергу, походить від німецького Dutzend, яке запозичене з французького douzaine, утвореного від douze — «дванадцять». Французьке douze походить від латинського duodecim, що також означає «дванадцять». Таким чином, слово «тузінь» має глибоке коріння, що сягає латини.