дванадцять

[dʋɑnɑdt͡sjɑtʲ] Числівник

Буква:Д

Значення

  1. Кількісний числівник, що позначає число 12, суму одинадцяти одиниць та ще однієї.

  2. Назва цифри, числа або номера, що складається з цифр 1 та 2 у десятковій системі числення.

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘дванадцять’ походить від праслов’янського виразу *dъva na desęte, що буквально означає ‘два на десять’, тобто ‘два понад десять’. Це складне утворення з числівника *dъva (два), прийменника *na (на) та форми місцевого відмінка *desęte від *desętь (десять). Аналогічні форми існують в інших слов’янських мовах: російське ‘двенадцать’, білоруське ‘дванаццаць’, польське ‘dwanaście’, чеське ‘dvanáct’, болгарське ‘дванадесет’ тощо. Таким чином, ‘дванадцять’ — це давній спосіб лічби, коли числа після десяти утворювалися додаванням до десятка.
Споріднені слова:два, десять, дюжина

Приклади з художньої літератури

Більше записів