турчати

[turt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діалектне) Те саме, що туркотіти — видавати низькі, гуркотливі звуки, часто про рідину, що бурлить, або про віддалені глухі звуки.

  2. (діалектне) Швидко й невиразно говорити, базікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. турча, р. турчати, д. турчаті, з. турча, о. турчам, м. турчаті, к. турча

Більше записів