турбідиметричний

1. (в аналітичній хімії та лабораторній практиці) стосовний до турбідиметрії — методу визначення концентрації речовин у розчинах або суспензіях за ступенем мутності (затемнення) середовища шляхом вимірювання інтенсивності світла, що пройшло крізь нього.

2. (про прилад) призначений для проведення турбідиметричних вимірювань, тобто для визначення мутності середовища оптичним способом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |