1. Власна назва філософсько-публіцистичного твору українського письменника Олександра Ірванця, в якому автор розвиває ідеї про особливості українського менталітету та історичного шляху.
2. У переносному значенні — стан соціальної апатії, безпорадності, інертності маси людей або суспільства в цілому, що характеризується відсутністю активної життєвої позиції, бажання змін та сліпим слідуванням шаблонам.