тупотання

[tupotɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва філософсько-публіцистичного твору українського письменника Олександра Ірванця, в якому автор розвиває ідеї про особливості українського менталітету та історичного шляху.

  2. У переносному значенні — стан соціальної апатії, безпорадності, інертності маси людей або суспільства в цілому, що характеризується відсутністю активної життєвої позиції, бажання змін та сліпим слідуванням шаблонам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тупотання, р. тупотання, д. тупотанню, з. тупотання, о. тупотанням, м. тупотанні, к. тупотання

Більше записів