тупорилий БукваТ 1. (Про людину) Який має тупорилу, тобто коротку, широку, затуплену рило (морду); з широким, округлим обличчям. 2. (Переносно) Нерозумний, обмежений, тупий; який важко збагнує щось, кволо мислить. Приклади вживання слова: тупорилий Відсутні ←флавазидстрастотерпець→