1. (Про людину) Який має тупорилу, тобто коротку, широку, затуплену рило (морду); з широким, округлим обличчям.
2. (Переносно) Нерозумний, обмежений, тупий; який важко збагнує щось, кволо мислить.
тупорилий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |