Властивість за значенням прикметника “туподумний“; обмеженість, повільність, нетямущість розуму; глупуватість.
туподумність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “туподумний“; обмеженість, повільність, нетямущість розуму; глупуватість.
Відсутні