1. Який має обмежений розум, нездатний до глибокого мислення; обмежений, нетямущий.
2. Який свідчить про обмеженість розуму, відсутність кмітливості; безглуздий, нерозумний.
туподумний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови