Значення
-
Який має обмежений розум, нездатний до глибокого мислення; обмежений, нетямущий.
-
Який свідчить про обмеженість розуму, відсутність кмітливості; безглуздий, нерозумний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. туподумний, р. туподумного, д. туподумному, з. туподумного, о. туподумним, м. туподумнім, к. туподумний