тугоплавкість

Фізична властивість твердих речовин (переважно металів та сплавів, а також оксидів, карбідів тощо) зберігати міцність і твердість за високих температур, здатність протистояти розм’якшенню чи деформації при нагріванні.

У техніці — характеристика матеріалу, що визначається температурою його плавлення; властивість матеріалу мати дуже високу температуру плавлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |