тугоплавкість

[tuɦoplɑʋkistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Фізична властивість твердих речовин (переважно металів та сплавів, а також оксидів, карбідів тощо) зберігати міцність і твердість за високих температур, здатність протистояти розм’якшенню чи деформації при нагріванні.

  2. У техніці — характеристика матеріалу, що визначається температурою його плавлення; властивість матеріалу мати дуже високу температуру плавлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тугоплавкість, р. тугоплавкості, д. тугоплавкості, з. тугоплавкість, о. тугоплавкістю, м. тугоплавкості, к. тугоплавкосте

Більше записів