Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. цинубель, р. цинубеля, д. цинубелеві, з. цинубель, о. цинубелем, м. цинубелеві, к. цинубелю
Походження слова (Етимологія)
Цинубель — це столярний інструмент, різновид рубанка із зубчастим лезом, який використовують для надання шорсткості поверхні перед склеюванням. Слово походить з німецької мови через польське посередництво. Німецьке Zahnhobel складається з двох частин: Zahn — «зуб», що споріднене з давньоверхньонімецьким zan, zand та латинським dēns (родовий відмінок dentis), і Hobel — «рубанок». Таким чином, цинубель буквально означає «зубчастий рубанок».