зензубель

[zɛnzubɛlʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Столярний ручний інструмент, різновид рубанка з вузькою колодкою та косо встановленим лезом, призначений для виборки та зачищення пазів, четвертей, фальців та інших вузьких виїмок у деревині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зензубель, р. зензубеля, д. зензубелеві, з. зензубель, о. зензубелем, м. зензубелеві, к. зензубелю

Більше записів