Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. цибук, р. цибука, д. цибукові, з. цибук, о. цибуком, м. цибукові, к. цибуку
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘цибук’ в українській мові означає ‘чубук’ (трубка для куріння) або ‘стрілка цибулі’. Воно виникло в результаті змішування (контамінації) запозиченого з тюркських мов слова ‘чубук’ з українським словом ‘цибок’. У польській мові існує слово ‘cybuch’ зі схожим значенням, яке, ймовірно, походить з турецької мови через малопольські говірки, що пояснює початкове ‘с’ замість ‘cz’. Також є білоруське слово ‘цыбук’ зі значенням ‘люлька, чубук, стебло’. Це слово пов’язане з іншими українськими словами, що стосуються рослин та куріння.