тшинецький

1. Стосовний до археологічної культури ранньої бронзової доби (XVII–XIII ст. до н.е.), поширеної на території сучасної Польщі, західної України та суміжних регіонів, названої за місцем перших знахідок біля села Тшинець (пол. Trzciniec).

2. Пов’язаний із носіями тшинецької культури, їхнім побутом, ремеслами або характерними артефактами (наприклад, кераміка, знаряддя праці, поховальні обряди).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |