тризвук

1. У фонетиці: поєднання трьох звуків мови, що утворюють єдине ціле при вимові, зокрема три послідовні приголосні звуки в межах одного складу (наприклад, “стр” у слові “струм”).

2. У музиці: акорд, що складається з трьох звуків, розташованих за терціями (наприклад, мажорний або мінорний тризвук).

Приклади вживання слова

тризвук

Відсутні